Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
наобіцяти — я/ю, я/єш, док., перех., розм. Багато пообіцяти … Український тлумачний словник
пообіцяти — я/ю, я/єш, док., перех., з інфін. або спол. що і без додатка. Дати обіцянку кому небудь зробити щось або дати що небудь. || Запевнити когось у здійсненні чого небудь; висловити передбачення про здійснення чогось. || Висловити погрозу … Український тлумачний словник
приобіцяти — див. приобіцювати … Український тлумачний словник
обіцяти — [об іц’а/тие] ц а/йу, ц а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
наобіцяти — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
обіцяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пообіцяти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
приобіцяти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
цятина — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
цятинка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
